Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 року Справа № 5015/3543/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Грека Б.М., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргудочірнього підприємства "Санаторій "Львів" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"на постанову та на рішенняЛьвівського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 року Господарського суду Львівської області від 19.11.2014 рокуу справі господарського судуЛьвівської областіза позовомПрокурора Шевченківського району міста Львова в інтересах держави в особі Фонду державного майна Українидо1. дочірнього підприємства "Санаторій "Львів" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" 2. приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" 3. Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Брюховицької селищної радиза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 - Федерації професійних спілок Українипровизнання недійсним реєстраційного посвідчення, скасування державної реєстрації права власності на цілісний майновий комплекс, визнання за державою права власності на майновий комплекс та повернення за актом прийому-передачі Фонду державного майна України, за участю представників сторін:

прокурора:Суходольський С.М.,позивача:Вітковська О.П.,відповідача-1:Авдеєв О.С.,відповідача-2:Барандич І.М., Лисенко Я.О.,відповідача-3:не з"явився,третьої особи-1:не з"явився,третьої особи-2:Багатченко Ю.В.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року прокурор Шевченківського району міста Львова в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до дочірнього підприємства "Санторій "Львів" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" про визнання недійсним реєстраційного посвідчення та скасування державної реєстрації права власності.

Прокурор Шевченківського району міста Львова 25.07.2011 року подав заяву № 2323 вих.-11 про уточнення позовних вимог, якою збільшив позовні вимоги та просив попередні позовні вимоги доповнити ще однією позовною вимогою, а саме: визнати за державою право власності на майновий комплекс "Санаторію "Львів", який розташований за адресою: селище міського типу Брюховичі, вулиця Курортна, 8 та повернути за актом прийому-передачі вищевказане майно Фонду державного майна України, як розпоряднику майна, що є загальнодержавною власністю.

22.09.2014 року прокурор Шевченківського району міста Львова уточнив позовні вимоги та просив суд: визнати недійсним реєстраційне посвідчення на цілісний майновий комплекс "Санаторію "Львів" від 14.08.2011 р., видане Прикарпатському ДП ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"; визнати за державою право власності на майновий комплекс "Санаторію "Львів", який розташований за адресою: смт. Брюховичі, Львівська область, вул. Курортна, 8; зобов'язати Дочірнє підприємство "Санаторій "Львів" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" повернути за актом прийому-передачі вищезгадане майно позивачу, як розпоряднику майна, що є загальнодержавною власністю. Від позовних вимог про зобов'язання відповідача-3 скасувати державну реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс "Санаторію "Львів" у реєстровій книзі № 1 відповідача - 3 за реєстровим номером 52 та у єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно прокурор відмовився та просив суд і цій частині вимог припинити провадження у справі, оскільки вказане питання вирішено Львівським апеляційним адміністративним судом у справі № 135835/11.

Вищезазначену заяву від 22.09.2014 року прийнято судом до розгляду.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду Львівської області від 19.11.2014 року (колегія суддів у складі: Бортник О.Ю. - головуючого, суддів: Березняк Н.Є., Іванчук С.В.) позов прокурора Шевченківського району міста Львова в інтересах держави в особі Фонду державного майна України задоволено частково. Визнано недійсним реєстраційне посвідчення на цілісний майновий комплекс "Санаторію "Львів" від 14.08.2001 р., видане Прикарпатському Дочірньому підприємству Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", правонаступником якого є Дочірнє підприємство "Санаторій "Львів" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця". Визнано за державою право власності на майновий комплекс "Санаторію "Львів", який розташований за адресою: смт. Брюховичі, Львівська область, вул. Курортна, 8. Зобов'язано Дочірнє підприємство "Санаторій "Львів" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" повернути за актом прийому-передачі майновий комплекс "Санаторію "Львів", який розташований за адресою: смт. Брюховичі, Львівська область, вул. Курортна, 8, Фонду державного майна, як розпоряднику майна, що є загальнодержавною власністю. Провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", м. Львів, скасувати державну реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс "Санаторій "Львів" у реєстровій книзі №1 Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" за реєстровим номером № 52 та у єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно припинено. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Санаторій "Львів" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" в доход державного бюджету України 3349,5 грн. судового збору. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" в доход державного бюджету України 913,5 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 року (колегія суддів у складі: Марко Р.І. - головуючого, суддів: Желік М.Б., Костів Т.С.) рішення Господарського суду Львівської області від 19.11.2014 року у справі залишено без змін, а апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, дочірнє підприємство "Санаторій "Львів" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 року та рішення Господарського суду Львівської області від 19.11.2014 року скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 (із змінами і доповненнями) рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення не відповідають, з огляду на наступне.

Постановою Ради Міністрів Української РСР від 23 квітня 1960 року № 606 «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР» (далі - постанова № 606) зобов"язано усі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку та пансіонати Міністерства охорони здоров'я УРСР передати у строк до 1 травня 1960 року Українській республіканській Раді профспілок, правонаступником якої після розпаду Союзу РСР стала рада Федерації незалежних профспілок України, а у подальшому Федерація професійних спілок України, з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок. Згідно з пунктом 2 постанови № 606 майно передавалося профспілковим органам у відання.

Указом Президії Верховної Ради України від 30 серпня 1991 року № 1452-XII «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави» та Законом України від 10 вересня 1991 року № 1540-ХІІ «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.

Постановою Верховної Ради Української РСР «Про захист суверенних прав власності Української РСР» від 29 листопада 1990 року № 506-ХІІ введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності та власника державного майна до введення у дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що додатком № 1 до постанови Ради Міністрів Української РСР від 23.04.1960 № 606 "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР" визначено перелік санаторіїв, будинків відпочинку і пансіонатів, що передаються Українській республіканській Раді профспілок Міністерством охорони здоров'я УРСР, до якого було включено будинок відпочинку "Брюховичі", ст.Брюховичі (а.с. 61 т.1).

Також, судами було встановлено, що Постановою президії Ради Федерації незалежних професійних спілок України від 22.11.1991 року № П-ІІ-І на базі санаторно-курортних закладів, підприємств, об'єднань та установ профспілок України створено акціонерне товариство лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (а.с. 133 т.1). За Актом приймання-передачі від 24.01.1992 року та долученим до нього переліком, Федерація незалежних профспілок України передала акціонерному товариству лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" майно санаторію "Львів", смт. Брюховичі, Львівська обл., вул. Курортная, 8 (а.с. 145 т.1). Наказом "Про створення філій Прикарпатського дочірнього підприємства ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" від 15.03.2000 року Прикарпатського дочірнього підприємства ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" №28, створено та затверджено Положення про філію Прикарпатського дочірнього підприємства ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" - "Санаторій "Львів". Цим же наказом затверджено перелік будівель та споруд санаторію "Львів", що підлягають державній реєстрації і знаходяться за адресою: м. Львів, смт.Брюховичі, вулиця Курортна, 8. На підставі зазначеного наказу БТІ видано реєстраційне посвідчення від 14.08.2001 року, яким засвідчено право власності на цілісний майновий комплекс санаторію "Львів" за Прикарпатським дочірнім підприємством закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

Втім, розглядаючи заявлені прокурором в інтересах держави в особі ФДМУ позовні вимоги про визнання недійсним реєстраційне посвідчення на цілісний майновий комплекс "Санаторію "Львів" від 14.08.2001 р.; визнання право власності за державою на майновий комплекс "Санаторію "Львів", який розташований за адресою: смт. Брюховичі, Львівська область, вул. Курортна, 8; зобов'язання Дочірнє підприємство "Санаторій "Львів" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" повернути за актом прийому-передачі майновий комплекс "Санаторію "Львів", який розташований за адресою: смт. Брюховичі, Львівська область, вул. Курортна, 8, суди попередніх інстанцій не звернули увагу, що на виконання постанови №606 від 23.04.1960 року Українській республіканській Раді профспілок, правонаступником якої після розпаду Союзу РСР стала рада Федерації незалежних профспілок України, а у подальшому Федерація професійних спілок України було передано базу відпочинку "Брюховичі", а Федерація незалежних профспілок України передала акціонерному товариству лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" майно санаторію "Львів", пмт. Брюховичі, Львівська обл., вул. Курортная, 8, у зв"язку з чим суди належним чином не дослідили та достеменно не встановили чи є спірне майно тим самим, яке було свого часу передано Українській республіканській Раді профспілок на праві відання.

Крім того, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на ту обставину, що позивач просить визнати за державою право власності на майновий комплекс "Санаторію "Львів", в той час як за актом приймання-передачі передавались конкретно визначені будівлі та споруди "Санаторію "Львів" і в сукупності вони ніким не визначались, як майновий комплекс чи цілісний майновий комплекс.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що місцевий господарським суд, зобов'язуючи рішенням, з яким погодився суд апеляційної інстанції, Дочірнє підприємство "Санаторій "Львів" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" повернути за актом прийому-передачі майновий комплекс "Санаторію "Львів", який розташований за адресою: смт. Брюховичі, Львівська область, вул. Курортна, 8, Фонду державного майна, як розпоряднику майна, що є загальнодержавною власністю не врахували та не надали належної юридичної оцінки наявним в матеріалах справи правовстановлюючим документах, які ніким не скасовувались та не визнавались в судовому порядку недійсними, та якими свою чергу посвідчено право приватної власності Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на конкретно визначені будівлі та споруди, що знаходяться за адресою:смт. Брюховичі, м. Львова, вул. Курортна, 8 (а.с.31-40 т.1). В матеріалах інвентаризаційної справи містяться ордера на квартири, що знаходяться в будинку, за адресою смт. Брюховичі, вул.Курортна 8, які видані Брюховецькою селищною радою фізичним особам та замовлення від фізичних осіб на їх приватизацію (а.с.126-134). Зазначеним доказам також не була надана судами попередніх інстанцій юридична оцінка.

Врахування та дослідження вказаних вище обставин має істотне значення для правильного вирішення даного спору.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правова оцінка обставин у справі є виключна прерогатива судів першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на викладене та враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, судова колегія вважає, що постановлені у справі судові рішення не можна визнати повними, обґрунтованими, прийнятими у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а тому, вони підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Санаторій "Львів" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 року та рішення Господарського суду Львівської області від 19.11.2014 року у справі №5015/3543/11 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Головуючий М.М.Черкащенко

Судді Б.М.Грек

Н.М.Нєсвєтова